• _{своєчасне проведення профілактичних заходів з урахуванням фізіологічного стану корів (сухостійний, післяродовий і лактаційний періоди, запуск);}
• _{у кінці лактації, перед запуском, перевірка всіх корів на мастит з подальшим періодичним контролем стану вим'я та лікуванням за необхідності;}
• _{запуск корів рекомендується проводити відповідно до рівня молочної продуктивності, не пізніше, як за 45–60 днів до отелення;}
• _{створення для корів відповідних умов утримання. В першу чергу це стосується прибирання гною та використання достатньої кількості підстилки. Паузи у прибирання гною за безприв’язного утримання корів не повинні перевищувати 4–6 годин. Крім того ефективним щодо зменшення поширеності маститу в стаді є ретельне (щотижневе) підсушування стійла та дезінфекція;}
• _{регуляція параметрів мікроклімату. В літню пору року за високої температури повітря кожна тварина шукає собі прохолоду і як правило це гноївка, що в свою чергу є джерелом більшості мікроорганізмів викликаючи запалення вим’я;}
• _{мінімізація стрес-факторів (жара, недостатність напування, перенасиченість – скупченість); не слід забувати і за мух. Оскільки поява мух, особливо в спеку, сприяє збільшенню захворюваності корів маститом. В більшості випадків це за рахунок прямого і непрямого шляху передачі;}
• _{дотримання правил машинного доїння корів;}
• _{переддоїльна обробка вим'я чистим теплим (+30±5°С) предипінговим розчином з розпилювача впродовж 10–15 с, витирання насухо індивідуальною серветкою впродовж 6–8 с і заключний масаж вим'я – 20–25 с; Слід зазначити, що потрібно мінімізувати використання води протягом доїння, оскільки вона є фактором передачі бактерій. Використання води допускається для миття занадто брудного вимені в мінімальній кількості під низьким тиском;}
• _{здоювання перших порцій молока з кожної частки у спеціальний кухоль з чорним ситечком або на молочно-контрольну пластинку для виявлення маститу (наявність пластівців, згустків, гною). Перші цівки молока є найбільше контаміновані мікроорганізмами, тому виключення їх із загального надою значно покращує якість молока. Здоювання проводять впродовж 8–12 с. Даний захід є важливим елементом діагностики маститу, збільшує швидкість молоковіддачі, зменшує бактеріальну забрудненість і, відповідно, покращується якість молока, відвертається утворення гіперкератозу;}
• _{додатковий масаж можна здійснювати шляхом стискання кожного соска у його основи – так зване помилкове доїння (без отримання молока) впродовж 4–5 с.;}
• _{забезпечення чіткої роботи доїльних установок у процесі доїння корів згідно з їх технічними характеристиками;}
• _{доїльний апарат приєднують не пізніше ніж через 60−90 секунд від початку стимуляції вим’я;}
• _{використання доїльного обладнання, яке попереджає ковзання соскової гуми. Дає можливість запобігати ретроградному впорскуванню мікрокрапель молока в соскові канали. На початку доїння ковзання соскової гуми виникає внаслідок низького рівня вакууму, блокування повітряних отворів чи перепон у короткій трубці молокопроводу. На пізніх стадіях процесу доїння ковзання виникає через неадекватне балансування насадки або незадовільний стан соскової гуми. Також не слід забувати, що стан доїльного обладнання перевіряють кожні три місяці або кожні 500 годин експлуатації;}
• _{дезінфекція дійок після доїння (післядоїльна дезінфекція) забезпечує закриття дійкового каналу від проникнення бактерій. Адже відомо, що сосковий канал залишається відкритим впродовж 30−60 хв. після доїння;}
• _{дезінфекція дійок вим'я після зняття доїльних стаканів, лише затвердженими і дозволеними до використання антисептичними розчинами, а за наявності тріщин, подряпин і ран їх лікують. Вибір засобу для дезінфекції дійок проводять в залежності від поширеності мікрофлори у стаді;} 
• _{санітарна обробка доїльного устаткування і молочного посуду по закінченню доїння;}
• _{запровадження черговості доїння: інфікованих і оброблюваних корів доять останніми із застосуванням окремих апаратів або устаткування з функцією зворотного струминного промивання;}
• _{оператор повинен вдягати гумові рукавички й мати під рукою екпрес-діагностикум. Адже використання гумових рукавичок під час доїння зменшує передачу збудників контагіозних маститів на 50 %, а додаткова обробка рук дезрозчином – на 95 % відповідно.}                                          

 

БАБАНЬ О.А. канд. вет. наук, консультант ТОВ “Текро“, ЩУР В.П., лікар вет. медицини, консультант ТОВ “Текро“, ЩУР Д.В., лікар вет. медицини, менеджер ТОВ “Текро“