1) європейський підхід = 3,827 + (0,012 х жива вага, кг) + (0,268 х добовий удій, кг);

2) американський підхід = жива вага, кг х 0,011 + 0,3 х добовий удій, кг + 4.

Застосувавши ці дві простих формули, при живій масі корови 600 кг при надої 30 кг молока за добу отримаємо у першому випадку 19,1, а в другому – 19,6 кг відповідно. Значення майже однакові, але різниця складає 0,5 кг.
Дещо простіше і більш точно, маючи інформацію про живу вагу, вік корів, місяць тільності та рівень продуктивності, можна розрахувати потребу, враховуючи наведені нижче нормативи:

• на 100 кг живої маси – 1 кг сухої речовини;
• на 1 місяць тільності – 0,5 кг сухої речовини;
• на ріст первістки – 1 кг сухої речовини;
• на 1 кг молока – 0,5 кг сухої речовини;
• на 1 кг молока – 120 г сирого протеїну.

Скільки ж корова повинна їсти? Орієнтовно за добу дійна корова в період максимального споживання кормів з'їдає мінімум 4% сухої речовини від власної живої ваги. При цьому вона повинна досягати максимального споживання сухої речовини на10-й тиждень після отелення. Впливає на поїдання кормів кратність доїння – корова, яку доять три рази на день, з’їдає на 5-6% сухої речовини більше, ніж при дворазовому доїнні. При температурі >24°С споживання сухої речовини зменшується на 3,3% з кожним градусом. Стрес починається від 27°С і вологості понад 80%. Якщо корова буде споживати менше 0,5 кг сухої речовини на 1 кг молока, вона буде втрачати вгодованість і зросте ризик порушення обміну речовин. Корова зазвичай більш інтенсивно споживає корми після доїння, при тому що високопродуктивна – їсть 12 разів за добу.

У таблиці 1 наведено орієнтовне споживання сухої речовини коровами залежно від фізіологічного стану та рівня продуктивності.

Таблиця 1

Відомо, що корова потребує енергію і протеїн на підтримання та забезпечення життєдіяльності власного організму та виробництво молока. Тому, визначити, скільки їй необхідно енергії на добу, можна, встановивши окремо потребу на підтримання життєдіяльності і на синтез молока.
Таким чином, потреба корови в чистій енергії лактації:

- на підтримання життєдіяльності:  ЧЕЛж (МДж / гол. за добу) = 0,293 × жива вага0,75 (обмінна, або метаболічна жива вага, кг);

Підсумувавши отримані показники, враховуючи рівень добового надою, матимемо потребу лактуючої корови в чистій енергії лактації.

Потреба корови у сирому протеїні для підтримання життя становить, наголову за добу: 3,9 г на 1 кг жива вага0,75 + 25 г.

Потреба у протеїні для утворення молока визначається за вмістом у ньому білку з урахуванням гарантованої надбавки у розмірі 5%.

У молодих корів цей показник вищий, ніж у повновікових.

Засвоюваний протеїн (nXP) складається з мікробного протеїну, який утворюється в рубці, і нерозщеплюваного в рубці протеїну. Він показує, скільки протеїну буде доступно в тонкому кишечнику і при цьому враховує наявну в кормі енергію та кількість нерозщеплюваного в рубці протеїну. Аналогічно енергії можна розрахувати потребу корови в засвоюваному протеїні:

- на підтримання життя:

nXPж (г/гол. за добу) = (431 × 1,05) + (жива вага, кг – 650) / 2,5;

- на виробництво молока:

nXPм (г/кг молока за добу) = (81 × 1,05) + (10 х білок молока, % – 34) х 2,1.

Залежно від рівня протеїну в раціоні та споживання сухої речовин за добу оплата корму буде різнитися (табл. 2).

Таблиця 2

Досить часто в умовах наших господарств спостерігаємо наслідки незбалансованості раціонів корів за енергією та протеїном, що проявляються у цілому ряді метаболічних захворювань, з якими доволі часто доводиться «боротися», використовуючи спеціальні продукти (енергетики, гепатопротектори…).

Тому, крім розрахункових даних щодо визначення потреби корів в цих показниках доцільно їх контролювати впродовж виробничого циклу. Так, в раціоні новотільної корови повинно міститися не менше 7,0 МДж чистої енергії лактації при 16,5-17% сирого протеїну на 1 кг сухої речовини, тоді як в розпал лактації – не менше 7,1 МДж і 16-18%, в середині лактації – 6,5-6,8 МДж і 14,5-17%, в останню третину лактації – 6,0-6,4 МДж і 13-16%, в період першого сухостою – 5,2-5,8 МДж і 11-14%, другого сухостою – 6,4-6,7 МДж чистої енергії лактації та 13-16% сирого протеїну на 1 кг СР. 

Для контролю за рівнем забезпечення корів енергією і протеїном можна використовувати відносно прості методи. Це, в першу чергу, моніторинг кількісних і якісних показників продуктивності. Так, високий вміст білку в молоці свідчить про надлишок енергії в раціоні, а низький – тварина недоодержує енергію – нестача основного корму, помилки в техніці годівлі, дуже жирна тварина при отеленні. Якщо спостерігаємо різке відхилення у вмісті білку – на 0,3-0,4% – необхідно коригувати раціон. Показник нижче 3,2% – поліпшити забезпечення енергією, щоб довести вміст білка в молоці до нормальних меж (низька резистентність).

Більш інформативним є показник відношення вмісту жиру до білку в молоці, яке в нормі повинно знаходитися в межах 1,1-1,5:1. Відхилення від цього значення є свідченням:

• < 1,1:1 – загрози ацидозу (нестача структури або надлишок енергії);
• > 1,5:1 – загрози кетозу (ожиріння, голод, захворювання);
• >1,0 – негативного енергетичного балансу; >1,25 – кетозу.

За допомогою лабораторних досліджень або використання експрес-тестів визначають вміст сечовини в молоці, який максимально точно віддзеркалює якість білково-енергетичного живлення корови (табл. 3).

Таблиця 3

Аналіз крові корів на вміст глюкози, кетонових тіл, загального білку та сечовини також доповнять рівень впливу на годівлю корів з метою одержання максимальної віддачі від них (табл. 4).

Таблиця 4

Таким чином, провівши ряд не таких уже й складних розрахунків і, саме головне, своєчасно проконтролювавши їх, можна з великою вірогідністю через енерго-протеїнове живлення впливати на рівень молочної продуктивності і метаболічне здоров’я корів у господарстві.

Сергій Блюсюк, кандидат с.-г. наук, начальник відділу сервісу з ВРХ, чеська компанія Текро