Швидкість… вона заворожує… надає шалений заряд енергії… емоції переповнюють

Хто прийде першим? Хто чемпіон? І це мова не про спорткари та не про шалену атмосферу під час Формули 1.

Швидкість – один із найважливіших факторів успіху в заготівлі сінажу. Адже саме швидкість вирішує, скільки ми отримаємо в майбутньому сінажі:

• енергії
• протеїну
• небажаних продуктів ферментації тощо.

Відповідно від кількості втрачених легкорозчинних вуглеводів буде залежати пропорційно зростаючий показник вмісту кислотно-детергентної клітковини (КДК).

Найпомітніша швидкість, яка відразу кидається в очі, це

Ідея цієї статті виникла в результаті тривалого спілкування з власниками та фахівцями молочних ферм. Кукурудзяний силос вважається дуже простою сировиною і при використанні двійкової системи оцінювання (вдався або не вдався), його оцінка майже завжди - «нормально». І це не тільки проблема наших фермерів, так само відбувається і у більшості фермерів Німеччини. Мало хто готовий визнати проблеми з кукурудзяним силосом, адже вони не так помітні як, наприклад, в силосі з люцерни.

Ми звикли все спрощувати. В силосі може бути мало цілого зерна, але якщо він більш-менш добре втрамбований, вкритий двома плівками та використовується бічна плівка - ось мабуть основний набір для більшості технологій. Якщо це все виконано, ми можемо поставити собі 3 плюси і вважати, що зробили все від нас залежне. Все решта - це проблеми врожаю, відсутність погоди, поломки техніки та інші фактори, якими ми, на жаль,

Питання енергетичного та білкового живлення сільськогосподарських тварин було, є і буде актуальним до тих пір, поки людина буде виробляти тваринницьку продукцію. Питання годівлі дійних корів із ростом продуктивності стає дедалі актуальнішим і дискусійнішим. Наприклад, ще зовсім недавно більшість спеціалістів вітчизняних господарств або навіть не чули, або й не звертали увагу на нормування чистої енергії лактації, тоді як сьогодні без її врахування говорити про високу молочну продуктивність не доводиться. 

Сьогодні спробуємо підняти проблему енергетичного і протеїнового живлення корів з точки зору нормування, забезпечення і контролю за основними показниками. Аналізуючи доступні джерела інформації і практичний досвід виробництва молока, слід зауважити, що визначити скільки корова повинна з’їсти кормів раціону, щоб забезпечити максимальний синтез високоякісного молока, доволі просто з однієї сторони, але обрахунок добової потреби корови в сухій речовині може мати наступний вигляд:

Статевий цикл – це складний нейрогуморальний ланцюговий рефлекторний процес, за якого відбувається комплекс морфологічних та функціональних змін у статевих органах і усьому організмі самки, спрямованих на створення сприятливих умов для відтворення, протягом від однієї до наступної стадії збудження. Розвивається статевий цикл у корів у три стадії: збудження, гальмування і зрівноваження.

В основі статевого циклу лежать періодично повторювані циклічні зміни у функціонуванні системи епіфіз–гіпоталамус–гіпофіз–яєчники–матка.

Регулюючу роль відтворної функції епіфіза пов’язують із секрецією меланотоніну, який впливає на репродуктивні процеси через

Люцерна без перебільшення є королевою кормових культур, проте через особливості хімічного складу відноситься до рослин, консервування яких проходить надзвичайно важко. Ефективне виробництво високоякісного сінажу із високобілкових кормових культур – одна із ключових умов конкурентоспроможності сучасного молочного скотарства. Незважаючи на високі досягнення у прогресивних технологіях виробництва сінажу, його якість у переважній більшості випадків залишається незадовільною.

Близько третини усього трав'яного і люцернового силосу або сінажу при заготівлі все ж піддається небажаному бродінню, а в умовах господарств України цей показник ще на порядок вищий. При цьому технологічні помилки у ферментації знижують кормову цінність одержаного сінажу, споживання корму тваринами і, тим самим, продуктивність основного раціону. Такий сінаж, як правило, містить високу частку масляної кислоти, виробленої маслянокислими бактеріями (клостридіями), що розмножуються в сінажній масі і утворюють спори. А велика кількість спор клостридій у сінажі негативно впливає у кінцевому вираженні на якість молока.

Більше того, вони, як і інші шкідливі мікроорганізми (ентеробактерії, лістерії), загрожують здоров'ю