Люцерна без перебільшення є королевою кормових культур, проте через особливості хімічного складу відноситься до рослин, консервування яких проходить надзвичайно важко. Ефективне виробництво високоякісного сінажу із високобілкових кормових культур – одна із ключових умов конкурентоспроможності сучасного молочного скотарства. Незважаючи на високі досягнення у прогресивних технологіях виробництва сінажу, його якість у переважній більшості випадків залишається незадовільною.

Близько третини усього трав'яного і люцернового силосу або сінажу при заготівлі все ж піддається небажаному бродінню, а в умовах господарств України цей показник ще на порядок вищий. При цьому технологічні помилки у ферментації знижують кормову цінність одержаного сінажу, споживання корму тваринами і, тим самим, продуктивність основного раціону. Такий сінаж, як правило, містить високу частку масляної кислоти, виробленої маслянокислими бактеріями (клостридіями), що розмножуються в сінажній масі і утворюють спори. А велика кількість спор клостридій у сінажі негативно впливає у кінцевому вираженні на якість молока.

Більше того, вони, як і інші шкідливі мікроорганізми (ентеробактерії, лістерії), загрожують здоров'ю

Під виворотом переддвер'я і піхви (inversio vestibulum vaginae et vaginae) розуміють вивертання її стінки через статеву щілину назовні (результат інвагінації верхньої стінки піхви), що часто спостерігається у корів і рідше у інших тварин. Випинається звичайно верхня стінка, бо вона більш рухома. Нижня ж стінка трохи фіксована в своєму положенні сечівником та сечовим міхуром, який в свою чергу фіксується зв’язкою, прикріпленою другим кінцем до нижньої черевної стінки.

Слід відзначити, що у сук і кішок це захворювання буває не тільки в період вагітності, але й під час тічки.

Повноцінне живлення великої рогатої худоби, навіть за високої культури організації кормовиробництва, не може бути організоване виключно з кормів власного виробництва конкретного господарства. Якщо енергетичне та протеїнове забезпечення раціонів прямопропорційно залежить від якості основних кормів у раціоні, то жоден із об’ємистих чи концентрованих кормів не здатний задовольнити потребу корови в макро-, мікроелементах і вітамінах для повної оптимізації вітамінно-мінерального живлення. Тому, особливо із підвищенням рівня продуктивності корів, поряд із застосуванням цілорічного стійлового утримання тварин, використання консервованих кормів власного виробництва породжує дефіцит згаданих вище життєво-важливих компонентів раціону. Вирішення цієї проблеми лежить виключно у

Усім відомо, що одним із найбільш вузьких місць в технології виробництва молока завжди була і залишається годівля корів. Якщо говорити про її ефективність і повноцінність, то слід розуміти не просто балансування раціонів за енергією, протеїном, іншими складовими, оскільки недостатньо лише скласти повноцінний, збалансований раціон. Слід вести мову не просто про раціон з точки зору правильного його проектування, хоча й це має надзвичайно важливе значення, а про весь комплекс факторів, що зумовлюють ефективність його використання твариною.

Що ж впливає на ефективність використання кормів коровою?

Крім правильно збалансованого раціону, складеного з використанням високоякісних кормів, важливе значення має