Основи повноцінної годівлі

Основи годівлі, раціони, поживність речовин.

Отримуйте корисні новини!

Безкоштовно підпишіться та отримуйте нові корисні статті про свинарство раніше ваших конкурентів!
П'ятниця, 24 листопада 2017 14:16
  • Залишити коментар

Повноцінне живлення великої рогатої худоби, навіть за високої культури організації кормовиробництва, не може бути організоване виключно з кормів власного виробництва конкретного господарства. Якщо енергетичне та протеїнове забезпечення раціонів прямопропорційно залежить від якості основних кормів у раціоні, то жоден із об’ємистих чи концентрованих кормів не здатний задовольнити потребу корови в макро-, мікроелементах і вітамінах для повної оптимізації вітамінно-мінерального живлення. Тому, особливо із підвищенням рівня продуктивності корів, поряд із застосуванням цілорічного стійлового утримання тварин, використання консервованих кормів власного виробництва породжує дефіцит згаданих вище життєво-важливих компонентів раціону. Вирішення цієї проблеми лежить виключно у

площині використання покупних кормових добавок у вигляді комбікормів, БМВД чи преміксів. Адже відомо, що чітке балансування раціонів сільськогосподарських тварин за вітамінами і мінеральними елементами живлення має вирішальне значення в забезпеченні здоров’я і продуктивності тварин.

Якщо говорити про роль вітамінно-мінерального живлення у формуванні продуктивності тварин, забезпеченні їх здоров’я та стійких відтворних якостей, то слід зупинитися на ролі кожного із компонентів у створенні оптимального за складом раціону. Так, кальцій є незамінним компонентом скелету та зубів; необхідний для нормального функціювання нервової тканини; для перетворення протромбіну в тромбін крові; впливає на ефективність гормонів; від кальцію залежить нормальна функція скелетної та серцевої мускулатури, а також гладкої мускулатури; забезпечує нормальні умови для створення біоелектричного потенціалу на клітинній поверхні; вірогідно, необхідний для протеолітичної дії трипсину. Окостеніння, м'язове скорочення, виділення з організму продуктів обміну і ряд інших процесів нерозривно пов'язані з обміном фосфору. За інтенсивністю і швидкістю процесів обміну, за кількістю і характером сполук, що утворюються, фосфор є найактивнішим елементом в організмі.

Нестача фосфору навіть більш негативно впливає на обмін речовин, ніж нестача кальцію.

Надлишок калію і нестача натрію зумовлюють ацидоз і призводять до запальних явищ слизової оболонки матки, порушення функції яєчників. Потреба в калії підвищується за нестачі фосфору. Нестача натрію призводить до затримки появи охоти, до її нерегулярності. При відношенні калію до натрію більше ніж 10:1 знижується запліднюваність. Кожні наступні 10 частин калію знижують запліднюваність приблизно на 5% тощо.

Нестача марганцю проявляється по-різному залежно від її ступеня: у телиць – пізнім статевим дозріванням; у корів – неповноцінними і нерегулярними статевими циклами, загибеллю ембріонів з подальшим розсмоктуванням їх або абортами, народженням недоношених, слабких або мертвих телят. При великий і тривалій нестачі магнію можливе незворотне переродження яєчників і пов'язане з цим безпліддя.

При надлишку в кормах кальцію або порушенні співвідношення кальцію і фосфору, незбалансованому за білком та залізом в раціоні, навіть 4-10-разове перевищення норми марганцю виявляється недостатнім.

З мікроелементів найбільше значення для тварин мають мідь, цинк, марганець та селен.

Так, мідь відіграє істотну роль у процесі кровотворення, як біокаталізатор, що стимулює утворення гемоглобіну з неорганічних сполук заліза. Впливає на ріст тварин і сприяє підвищенню стійкості організму до захворювань. При нестачі міді в раціонах корів і молодняка в крові з'являються незрілі форми еритроцитів і частішає захворюваність на анемію.

Цинк присутній у багатьох органах внутрішньої секреції й бере участь в обміні речовин, він важливий для формування сильного імунітету у телят, особливо в стресових ситуаціях. Дефіцит цинку в годівлі викликає паракератоз, що характеризується ураженням шкіри (найбільше уражає ноги, шию і голову) та порушенням обміну речовин. У дійних корів дефіцит цинку виникає при згодовуванні великої кількості концентрованих кормів, які загальмовують процеси, пов'язані з усмоктуванням цинку в кров зі шлунково-кишкового тракту. При нестачі цинку в раціонах або порушенні його засвоєння, у корів порушується вироблення кератину і робота сфінктера соска, в результаті чого можна спостерігати виділення молока із сосків після доїння. Це збільшує ризик проникнення патогенної мікрофлори у вим'я і виникнення маститу.

Що стосується ролі марганцю, то цей мікроелемент має особливе значення для росту кісток і функціонування статевих органів. Він входить до складу ферментів, бере участь у синтезі холестерину, окислювально-відновній системі організму, в утворенні росткового шару кісток. При його нестачі відзначаються порушення репродуктивної функції, зрушення співвідношення статі у новонароджених, порушення у формуванні скелета у телят, атаксія.

Залізо потрібне тваринам як складова гемоглобіну крові, в якому міститься до 70% усієї його кількості. При нестачі заліза в кормах у тварин розвивається залізодефіцитна анемія. Це захворювання іноді трапляється у телят. Дорослі тварини можуть захворіти анемією при тривалому дефіциті в кормі заліза й міді.

Селен активізує АТФ і фермент сукцинодегідразу, що виконує істотну роль в енергетичних перетвореннях, він є близьким аналогом сірки, що пояснюється їх електронною гомологією. Селен знижує утворення перекису в печінці при використанні для тварин кормів з великою кількістю ненасичених жирних кислот або бідних на вітамін Е. Бере участь в окисно-відновних реакціях, метаболізмі ліпідів, регулює функціональний стан клітинних мембран, забезпечує тонус скелетних м'язів тощо.

Про роль вітамінів в обміні речовин та формуванні продуктивності тварин годі й говорити, адже без достатньої їх концентрації в раціоні висока продуктивність стає недосяжною.

Таким чином, запорукою ефективності молочного скотарства є організація біологічно повноцінної годівлі тварин. Вирішення цього завдання часто ускладняється використанням на практиці недостатньо збалансованих раціонів за вітамінами та мінеральними речовинами, що пов'язано з дефіцитом цих сполук у кормах. При цьому порушується інтенсивність і спрямованість обміну речовин, знижується рівень резистентності організму тварин, погіршуються їх відтворювальна здатність, знижується продуктивність і якість одержуваної продукції. Тому у молочному скотарстві на сьогодні для балансування живлення корів використовуються різні за складом вітамінно-мінеральні та мінеральні премікси. А витрати на премікси цілком залежать від рівня продуктивності та стану здоров’я корів у кожному конкретному господарстві.

На практиці найчастіше застосовується пряме введення вітамінно-мінеральних преміксів у раціон годівлі великої рогатої худоби, як складова концентратної його частини (у складі комбікормів чи білково-вітамінно-мінеральних добавок) з метою забезпечення гарантованого споживання кожною твариною в стаді нормованої кількості поживних речовин. Це, безумовно, є найбільш надійним методом, так як забезпечує достатню кількість і рівномірність споживання кожною твариною всіх поживних речовин. І, за ретельного дослідження кормів раціону на вміст мінеральних речовин та вітамінів, організації годівлі відповідно до потреби тварин, чіткого обліку споживання кормів тваринами можна говорити про повноцінну вітамінно-мінеральну годівлю. Проте, у більшості випадків тварини споживають «усереднений» раціон, в результаті чого корови з підвищеною потребою недоотримують, а з низькою – отримують мінеральні речовини та вітаміни в надлишку.

Виходячи із цього, одним із шляхів вирішення цієї проблеми є використання так званого непрямого включення преміксів у раціон тварин. Тобто, організація добровільного споживання їх тваринами при забезпеченні вільного доступу. Найбільш ефективним у цьому відношенні є використання ВІТАМІННО-МІНЕРАЛЬНИХ ЛИЗУНЦІВ. 215x297 Це дає змогу кожній тварині «самостійно регулювати» забезпечення власного організму мінералами і вітамінами. Крім того, процес злизування є важливим фактором, що зумовлює корисність використання ЛИЗУНЦІВ порівняно із розсипними сумішами. Процес лизання суттєво стимулює слиновиділення, а слина є природним буфером, який регулює рівень кислотності рубцевого середовища. Це є важливим інструментом профілактики ацидозу, підвищує рівень споживання основного корму, що набуває неабиякої актуальності саме за умови висококонцентратної годівлі за безприв’язної технології утримання. До того ж, ЛИЗУНЦІ відмінно займають вільний час тварин і можуть слугувати своєрідним тестом на достатність мінералів і вітамінів у раціонах.

Хоча не можна говорити про використання лизунців. як про безальтернативний шлях забезпечення повноцінного живлення тварин, це може бути важливим додатковим інструментом корекції вітамінно-мінерального статусу їх організму.

Сергій Блюсюк, кандидат сільськогосподарських наук, начальник відділу сервісу з ВРХ чеської компанії «ТЕКРО»

Прочитано 868 разів Відредаговано П'ятниця, 24 листопада 2017 14:51

Отримуйте корисні новини!

Безкоштовно підпишіться та отримуйте нові корисні статті про свинарство раніше ваших конкурентів!

Залиште коментар

Поля із зірочкою (*) обов'язкові.

Контакти

Телефон блогу 1Тел. : (044) 239-17-74

Телефон блогу 2Факс: (044) 239-17-75

Пошта блогу/електронна адресаE-mail: cow@tekro.ua

Карта проїзду

04071, м. Київ, Україна, вул. Спаська, 5, оф. 60

Зворотній зв'язок