“бугая-виявника”. З цією метою у куті вигульного майданчика роблять загін для утримання бугая. Для забезпечення кращого контакту між тваринами його розміщують неподалік від місць водопою тварин. Самки в охоті підходять до місця утримання пробника, чіткіше проявляють статеву активність. За цими ознаками їх відбирають на осіменіння.
Для підвищення ефективності виявлення тварин в охоті рефлексологічним методом, особливо в м’ясному скотарстві, використовують мітчики – металеві контейнери напівсферичної форми, на верхівці яких розташовується кулька діаметром біля 2,5 см (рис. 1).
Рисунок 1– Мітчик для бугая
Пристрій фіксують під нижньою щелепою бугая за допомогою ременів.
Порожнину мітчика заповнюють фарбою, колір якої залежить від масті тварин. Наявність фарби у мітчику необхідно контролювати не рідше одного разу на тиждень. Під час плигання пробника на корову в охоті він натискує на кульку і відбувається виділення фарби, внаслідок чого на спині корів в охоті залишаються короткі лінії. Позитивну пробу на охоту встановлюють у разі виявлення двох і більше міток (одна може бути випадковою).
Виявлених корів і телиць осіменяють двічі: перший раз після виявлення статевої охоти та другий – через 10 – 12 год. за її наявності. У разі застосування пробників, здатних до коїтусу, прискорюється час овуляції тому тварин осіменяють однократно – зразу ж після виявлення позитивної реакції.
До недоліків методу слід віднести велику трудомісткість, ризик травматизму. Використання пробників, здатних до статевого акту, не виключає небезпеку поширення заразних хвороб, які передаються статевим шляхом.
Клініко-візуальний метод визначення оптимального часу введення сперми є найбільш поширеним, що пояснюється його простотою. Він ґрунтується на виявленні у тварин клінічних ознак та змін поведінки, характерних для стадії збудження статевого циклу. Найбільш ймовірним показником того, що корова знаходиться в охоті, є “рефлекс нерухомості”, коли тварина допускає плигання на себе інших тварин (рис. 2).
Рисунок 2 – Прояв коровою “рефлексу нерухомості” під час плигання на неї інших самок
До додаткових ознак відносять: садка в ділянці крупа, кореня хвоста і сідничних горбів, зміна поведінки, стрибання на інших самок, підвищення рухливої активності, набряк статевих губ і почервоніння слизової оболонки переддвер’я піхви, витікання еластичного, прозорого тічкового слизу зі статевих органів, зниження продуктивності, погіршення якості молока.
Для визначення оптимального часу введення сперми використовують також биків-кастратів та корів (телиць)-виявниць.
Для підвищення ефективності клініко-візуального методу і полегшення спостереження за тваринами використовують методи фарбування кореня хвоста, детектори плигань KaMar, Маtе-Маstег, Ноt-Flash, Heat Watch.
Для цього оператор штучного осіменіння за циклографом, записами, календарем визначає очікувану дату прояву стадії збудження статевого циклу твариною і наносить кольорову мітку на крижі довжиною 20 і шириною 6,3 см. Зникнення фарби за дво- триразового нанесення протягом дня означає, що корова проявляла “рефлекс нерухомості”.
Детектор сплигувань KaMaR – це пластикова капсула з тюбиком заповненим червоною фарбою, оточеною білою, губчатою речовиною всередині, прикріплений на підкладку з тканини. Їх приклеюють на крижову ділянку спини корови.
Під час сплигування інших тварин на корову тюбик з фарбою лопає і губчаста речовина забарвлюється в яскраво-червоний колір.
Показники детектора вважаються позитивними, якщо його пластикова капсула забарвлюється на 50 % і більше.
Установлено, що корови проявляють рефлекс нерухомості протягом 5,1 – 13 год. За цей час відбувається від 6 до 50-ти плигань. На тривалість прояву рефлексу нерухомості мають вплив вік, кількість тварин в охоті, температура навколишнього середовища.
Використання детекторів рухової активності. Вважається, що пік рухової активності збігається зі стадією збудження статевого циклу. Для визначення активності тварин в умовах виробництва використовують механічні та електронні педометри. Перші працюють за принципом “так–ні”: у разі збільшення рухової активності вдвічі вмикається червона лампочка, за зменшення – зелена. Контроль проводять два рази на добу.
Метод трансректальної пальпації статевих органів (за ступенем зрілості фолікулів). Під час дослідження яєчників визначають їх топографію, розмір, форму, поверхню, консистенцію, чутливість та оцінюють стан граафового міхурця і передбачають орієнтовний час овуляції.
На початку охоти домінантний фолікул ледь виступає на поверхні яєчника, промацується у вигляді міхурця розміром 0,5 – 1 см з пружною гладенькою поверхнею. Зрілий граафів міхурець чітко виступає на поверхні яєчника у формі пухирця діаметром 1,5 – 2 см. За обережного надавлювання на нього відчувається флуктуація, стінки фолікула м’яко вдавлюються. Такий стан вказує, що до овуляції залишилося 6 – 12 год. і є показником оптимального часу для введення сперми. Після овуляції стінки фолікула спадаються і на його місці утворюється заглиблення з пухкими краями, матка втрачає ригідність.
Електрометричний метод виявлення оптимального часу осіменіння корів базується на зміні електропровідності (опірності) секрету, що виділяється з шийки матки та зміні електричного опору слизової оболонки піхви під час стадії збудження статевого циклу.
Раніше для цього використовувалися прилади ИИП – 2М, Естрометр-2. Однак, через погане технологічне виконання приладів метод не набув широкого практичного використання.
Останнім часом широко застосовуються прилад фірми “Драмінскі” для визначення часу осіменіння корів за змінами електричного опору слизу, що покриває слизову піхви – “Електронний визначник тічки у корів”.
Результат вимірювання реєструють через 1,5 –2 секунди після включення приладу за стійкими показниками на табло. Після чергового вимірювання зонд потрібно вимити в теплій воді з додаванням мийних засобів та продезінфікувати.
До сприятливого прогнозу доцільно відносити показники менше 220 у.о,. а 230 у.о. і більше – відносять до сумнівного прогнозу заплідненості.
Метод відеоспостереження базується на цілодобовому чи вибірковому протягом доби спостереженні за поведінкою тварин за допомогою відеокамер. При цьому можливі два варіанти спостереження й аналізу: перший – безпосереднє спостереження за поведінкою тварин чергового оператора і реєстрація номерів корів, що допускають плигання на себе інших тварин; другий – щоденний ранковий та вечірній перегляд відеозаписів і відбір тварин для осіменіння.
Метод високоефективний, але вимагає значних матеріальних витрат на придбання обладнання. Тварин потрібно нумерувати великими цифрами на крижах або в ділянці спини чи грудної клітки (краще з обох боків), щоб під час перегляду плівки можна було їх ідентифікувати.
Лабораторні методи визначення оптимального часу осіменіння корів базуються на використанні хімічних, фізичних, цитологічних методів дослідження зразків крові, молока, цервікального чи вагінального слизу, зскрібків слизової оболонки переддвер’я піхви з метою визначення тих чи інших змін, які вказують на сприятливий для осіменіння час.
Нині широко використовується ультразвукове дослідження (УЗД), що значно розширює діагностичні можливості. Так застосування УЗД дозволяє візуалізувати функціональні утворення (розміром 2 мм і більше) в яєчниках корів.
Пряму кишку звільняють від калових мас і методом пальпації визначають стан та топографію матки і гонад, після чого вводять зонд та розміщують над яєчниками, спочатку правим, а потім – лівим. Визначають наявність фолікулів та, за допомогою програм каліпера, їх розміри.
БАБАНЬ О.А. канд. вет. наук, консультант ТОВ “Текро“