Основи повноцінної годівлі

Основи годівлі, раціони, поживність речовин.

Отримуйте корисні новини!

Безкоштовно підпишіться та отримуйте нові корисні статті про свинарство раніше ваших конкурентів!
Понеділок, 12 серпня 2019 14:32
  • Залишити коментар

Ідея цієї статті виникла в результаті тривалого спілкування з власниками та фахівцями молочних ферм. Кукурудзяний силос вважається дуже простою сировиною і при використанні двійкової системи оцінювання (вдався або не вдався), його оцінка майже завжди - «нормально». І це не тільки проблема наших фермерів, так само відбувається і у більшості фермерів Німеччини. Мало хто готовий визнати проблеми з кукурудзяним силосом, адже вони не так помітні як, наприклад, в силосі з люцерни.

Ми звикли все спрощувати. В силосі може бути мало цілого зерна, але якщо він більш-менш добре втрамбований, вкритий двома плівками та використовується бічна плівка - ось мабуть основний набір для більшості технологій. Якщо це все виконано, ми можемо поставити собі 3 плюси і вважати, що зробили все від нас залежне. Все решта - це проблеми врожаю, відсутність погоди, поломки техніки та інші фактори, якими ми, на жаль,

не навчилися керувати.

Постійне прагнення до досконалості в роботі та отриманні найбільш ефективних результатів праці спонукає нас до постійного навчання, покращення механізмів роботи. Адже ми можемо та повинні вчитися управляти ризиками.

Давайте спочатку розглянемо всі фактори успіху силосування, які ми чуємо від багатьох консультантів по годівлі та управлінню заготівлею. Ми повинні:

Косити в оптимальні терміни. Вологість повинна становити 67 - 68%. Подрібнення має бути менше 1 см, корн крекер повинен працювати. Нам потрібно добре утрамбувати масу, бажано більше 240 кг СР/м3. Все це вкрити плівкою. Спочатку бічною, потім вакуумної та нарешті товстою або силосною. Після відкриття використовувати фрезу, щоб маса не грілася. І останнє. Вибирати масу зі швидкістю 1,5 метра взимку та 2,5 метра влітку.

 

Pokaznuku uschilnennya sulosnoi masy

 

Більшість з цих рекомендацій не виконується, а часто не може бути виконані. Якщо на фермі 150 голів дійного стада, тоді все добре. Ви маєте можливість все встигнути: швидко скосити, добре втрамбувати та швидко вкрити яму. Це обсяг заготівлі трохи більше 2 тисяч тон.

Якщо Ваша траншея має в ширину 12 метрів та в довжини 80 метрів, то з відбором у Вас проблем не буде. Якщо траншея ширша, тоді Ви порушуєте «нормативи» по швидкості відбору. До речі, цікаво подивитися на стадо, яке влітку буде споживати силосу на 60% більше, щоб забезпечити більш високу швидкість відбору Так само цікаво подивитися, як два трактори, загальною вагою не менше 30 тон будуть робити шар 10 -15 сантиметрів і не заважати один одному в траншеї. Та й останнє, якщо у Вас, не дай бог, стадо більше 500 голів, у Вас взагалі шансів немає.

Одним комбайном Вам доведеться косити 10 - 14 днів і мріяти про вологість 67% в такому випадку не доводиться, а пізніше косити не можна, тому що маса буде суха: її важко трамбувати.

Є ще дві проблеми.
Перша, ми змушені постійно йти на компроміс. Все що добре для корови, часто погано для трамбування або для відбору маси з траншеї. Наприклад нарізка. Для тварин краще, якщо вона буде 2 см та більше, для трамбування краще, якщо вона буде 0,8 см. Або наприклад вологість. Якщо косимо в фазі воскової стиглості зерна - це добре для годування, особливо для раціонів з високим вмістом злакового або бобового сінажу, але це погано для трамбування, тому що маса буде надто суха.

Друга проблема, маса все одно гріється. Так, може вона не має температуру вище температури тіла, але якщо ми порівнюємо з тією температурою, яка всередині силососховища, то 250С, можна вважати вже нагріванням. Як ми знаємо, маса зберігається на бетонних плитах, а тепло має властивість підніматися, значить через певний проміжок часу, температура маси повинна опуститися в середньому для наших широт до 160С, це те що ми маємо в своїх (льохах) погребах. Коли температура 250С на зрізі, це вже + 90С. Що ж це означає для нас?

Riven vtrat suchoi rechovyny energii

 

 

За 2 дні, поки маса знаходиться на зрізі та на кормовому столі, ми втратимо 4,6% сухої речовини та 0,2 МДж NEL в кожному кілограмі сухої речовини (Табл. 1). Якщо вважати вартість силосу по 1 грн/кг, а втрати енергії перевести в зерно кукурудзи, за допомогою якої нам потрібно їх заповнити, сума втрат складе 85 - 90 грн. на кожній тонні. І це не найгірша ситуація! В середньому, за нашими оцінками ці втрати в 2 рази більше!

 

 

 

Оглянувши силос візуально та використовуючи нюх Ви не скажете, що цей силос зіпсувався, а Ваша корова «скаже». І в таких випадках споживання корму знижується в середньому на 1 кг сухої речовини на добу, а це втрата в середньому 2 кг молока на добу.

Справа в тому, що енергетична цінність та гігієна - це два найголовніших чинника, які значно впливають на споживання. Ця залежність була виявлена ще в 1992 році групою вчених. Вони згодовували коровам силос різної якості: з високою та низькою енергією, різною якістю ферментації.

Resultatu sgodovuvannya korovam sulosu

 

 

Як видно за результатами експериментів (Табл.2), при однакових інших умовах, зниження енергетичної цінності призвело до зниження споживання на 12,5%, а погіршення якості ферментації знизило споживання на 20%.

 

 ТАК ХТО Ж ВІДПОВІДАЄ ЗА ЯКІСТЬ ФЕРМЕНТАЦІЇ В КУКУРУДЗЯНОМУ СИЛОСІ?

Якщо в люцерновому сінажі, ми в основному звинувачуємо клостридії та частково ентеробактерії. Результати їх життєдіяльності ми бачимо за змістом масляної та оцтової кислоти. В кукурудзяному силосі проблеми з'являються після відкриття маси: з проникненням свіжого повітря всередину маси знову стають активні дріжджі та гриби. Так як деякі види дріжджів використовують молочну кислоту в якості поживного середовища, рН в силосі починає збільшуватися, відповідно починають розвиватися ентеробактерії. Давайте розглянемо, що ми маємо в результаті їх життєдіяльності:

Дріжджі = спирт + СО2
Гриби = токсини + СО2
Ентеробактерії = оцтова кислота + СО2 + ентеротоксини.

Всі зазначені мікроорганізми вироблюють вуглекислий газ. Вони споживають цукор, крохмаль, інші поживні речовини, а натомість ми маємо газ і купу шкідливих побічних продуктів, які завдають шкоди здоров'ю нашого стада. Збільшення популяції дріжджів і їх метаболізм супроводжується виділенням великої кількості теплової енергії, іноді температура перевищує 450С і навіть 500С. Дуже гарну фразу сказав із цього приводу всесвітньо відомий вчений в області силосування професор Вайсбах: «Не можна допустити навіть поступового або тимчасового зниження якості силосу, якщо ми хочемо, щоб харчова система корови була задіяна постійно та повністю».

Ми ні в якому разі не заперечуємо ті рекомендації, які наведені на початку статті. Їх потрібно прагнути виконати максимально, але не потрібно забувати мети, заради якої ми все робимо. А наша головна мета: знизити втрати та запобігти нагріванню силосу!

Для досягнення мети потрібно працювати в таких напрямках:

Забезпечити під час закладки максимально швидку герметизацію. Популяція дріжджів і грибів починає рости в момент закладки, поки є доступ повітря. Якщо популяція вже була висока, маса почне зігріватися дуже швидко та ніяке трамбування Вам не допоможе.  Адекватно оцінити можливості. Не потрібно ставити недосяжних цілей. Ми живемо в 21 столітті, вміємо та можемо правильно оцінити ризики, та уникнути їх за допомогою надійних консервантів.

Консерванти вирішують проблеми надто сухої маси та низької швидкості відбору.

Сучасні консерванти можуть не впоратися тільки з ситуацією, коли все погано та всі фактори співпали: повільне вкриття + суха маса + велика нарізка + дуже погане трамбування + дуже повільна вибірка.

В інших випадках ми рекомендуємо використовувати біологічні та хімічні консерванти:

1. Якщо у Вас є проблема з трамбуванням, з різних причин, використовуйте хімічні консерванти. Вибирайте ті, які мають високу активність проти грибів і дріжджів. Вони повинні мати в своєму складі пропіонову кислоту, краще в поєднанні з бензойною або сорбіновою.

2. Якщо у Вас все добре з трамбуванням та герметизацією, але є проблема зі швидкістю відбору, використовуйте біологічні консерванти на основі Lactobacillus buchneri. Але пам'ятайте, що не всі бактерії однакові. Потрібно вибирати добавку з високим ступенем надійності та низькими втратами на ферментацію.

3. Якщо у Вас все дуже добре: і з трамбуванням, з герметизацією і зі швидкістю відбору маси з траншеї, Ви можете не використовувати добавки.

4. Якщо ви використовуєте біологічний консервант, або якщо у Вас все добре та Ви не використовуєте консерванти зовсім, пам'ятайте, верхні шари завжди мають трамбування гірше, та для зниження втрат, а також для профілактики утворення чорного шару, застосовуйте хімічні консерванти у верхніх шарах силосного сховища.

За додатковими консультаціями та для аудиту звертайтеся до експертів чеської компанії ТЕКРО, і пам'ятайте «Розчарування від поганої якості триває довше, ніж радість від дешевої ціни» (Г. Форд), а ми Вам допоможемо знайти прибуткову технологію для Ваших умов.

 

KOFAGRAIN 215 x 297 print 01 min

 Валерій Алєксєєв, керівник проекту  чеської компанії «Текро»; технічний консультант ADDCON

Прочитано 224 разів Відредаговано Вівторок, 13 серпня 2019 13:58

Схожі статті

  • КЕРОВАНА ФЕРМЕНТАЦІЯ ПРИ СІНАЖУВАННІ – ГІДНА АЛЬТЕРНАТИВА БІОЛОГІЧНИМ ІННОКУЛЯНТАМ І ХІМІЧНИМ КОНСЕРВАНТАМ

    Люцерна без перебільшення є королевою кормових культур, проте через особливості хімічного складу відноситься до рослин, консервування яких проходить надзвичайно важко. Ефективне виробництво високоякісного сінажу із високобілкових кормових культур – одна із ключових умов конкурентоспроможності сучасного молочного скотарства. Незважаючи на високі досягнення у прогресивних технологіях виробництва сінажу, його якість у переважній більшості випадків залишається незадовільною.

    Близько третини усього трав'яного і люцернового силосу або сінажу при заготівлі все ж піддається небажаному бродінню, а в умовах господарств України цей показник ще на порядок вищий. При цьому технологічні помилки у ферментації знижують кормову цінність одержаного сінажу, споживання корму тваринами і, тим самим, продуктивність основного раціону. Такий сінаж, як правило, містить високу частку масляної кислоти, виробленої маслянокислими бактеріями (клостридіями), що розмножуються в сінажній масі і утворюють спори. А велика кількість спор клостридій у сінажі негативно впливає у кінцевому вираженні на якість молока.

    Більше того, вони, як і інші шкідливі мікроорганізми (ентеробактерії, лістерії), загрожують здоров'ю

Отримуйте корисні новини!

Безкоштовно підпишіться та отримуйте нові корисні статті про свинарство раніше ваших конкурентів!

Залиште коментар

Поля із зірочкою (*) обов'язкові.

Контакти

Телефон блогу 1Тел. : (044) 239-17-74

Телефон блогу 2Факс: (044) 239-17-75

Пошта блогу/електронна адресаE-mail: cow@tekro.ua

Карта проїзду

04071, м. Київ, Україна, вул. Спаська, 5, оф. 60

Зворотній зв'язок