мануальне дослідження порожнини матки де знаходяться декілька карункулів на яких залишилися котиледони. Ректальним дослідженням можна виявити ущільнені і розм’якшені ділянки рогу, що був вмістилищем плода.

 

Щоб впевнитися, що відділення посліду повне, необхідно розстелити його на підлозі і оглянути. Повністю відділений послід нагадує внутрішній зліпок рогів матки і не має дефектів тканин. Цікавою особливістю є те, що при його спонтанному відділенні котиледони будуть знаходитися всередині посліду (це тому, що матка скорочується від верхівок рогів і першими відокремлюються котиледони, розміщені в апікальних ділянках матки, при цьому послід вивертається), а при ручному відокремленні котиледони будуть – на поверхні посліду. Якщо при такому дослідженні встановлено неповне відділення посліду, потрібно знову провести мануальне дослідження матки.

 

Поширення затримання посліду в корів, що отелилися становить від 4 до 20%.

Затримання посліду викликає загальні і місцеві зміни в організмі. Стан корови у перші 2 дні після затримання послідупригнічений. Періодично вона згорблює спину, піднімає хвіст і натужується. Це може призводити навіть до вивороту матки. На 3-й день загальний стан організму корови погіршується, знижується апетит, розвивається гіпотонія різко зменшується секреція молока, підвищується температура тіла. Ці ознаки є наслідком інтоксикації організму продуктами гнильного розкладу посліду у порожнині матки. Послід стає темно-сірим, а із зовнішніх статевих органів виділяється буро-червона з іхорозним запахом рідина. Підсилення гнильного розкладу посліду і постійне подразнення рецепторів матки продуктами його розкладу призводить до розвитку гострої атонії і субінволюції матки, а з часом і метриту. Продукти розкладу тканин подразнюють стінку матки настає атонія, а потім субінволюція і запалення матки. На 5-6-й день стан корови погіршується, вона відмовляється від корму, знижується лактація, жуйка і румінація, підвищується температура тіла до 41°С. Таке ускладнення може обмежитися місцевим септичним процесом або ж призводити до загального сепсису.

Прогноз при своєчасному лікуванні і відокремленні посліду сприятливий для одужання тварини і обережний для відновлення її репродуктивної функції. За розвитку септичних ускладнень – обережний, інколи несприятливий.

Для підсилення скорочень гладеньких м’язів і звільнення матки від посліду застосовують один із препаратів.

 

 

Введення скорочуючих засобів проводять за необхідності, через кожні 1–2 доби, згідно настанов щодо застосування препаратів. 

Для лізису жовтого тіла і зняття прогестеронового блоку внутрішньом’язово вводять один із простагландинів F2-альфа – естрофан, естрон, естропур, ремофан, суперфан, аніпрост, ензапрост, броестрофан, еструмат, клатрапростин, естуфалан у терапевтичних дозах згідно настанов щодо застосування препаратів.

З метою пригнічення мікрофлори і профілактики розвитку метриту у матку вводять один із етіотропних препаратів: іхтіол 10 % водний розчин у дозі 150 мл; трицилін – 2–3 флакони; стрептоцид – 20–30 г; метрикур – 20 мл, септогель «ЕП» – 30 мл; метрициклін, йодопен, амоксіклав, гінобіотик, рондосан, рифаметрин, септиметрин, метромакс, екзутер, гістерон по 1–2 таблетки, ендоксер по 1–2 свічці.

 

Для відокремлення посліду застосовують консервативні, комплексні методи і схеми або оперативний метод.

 

Консервативний метод краще застосовувати через 3–6 годин після народження плоду, а оперативне відокремлення посліду за відсутності ефекту від застосування консервативних методів проводять через 12–24 години. Консервативне відокремлення посліду ґрунтується на підсиленні скоротливої функції матки та лізису ворсинок хоріона. Для зняття прогестеронового блоку міометрію призначають естрогени та простагландини, а потім на їх фоні – препарати які сприяють скороченню міометрію. Використовують внутрішньом'язово 3–5 мл 1 % масляного розчину синестролу або 10 мл дигітолу. Вказані естрогенні препарати вводять самостійно або у комплексі з одним з простагландинів групи F2α, який викликає лізис жовтого тіла в яєчнику, змінює гормональний фон у сторону естрогенів, створює умови для дії окситоцину і навіть підсилює її.

 

Окситоцин або пітуїтрин вводять через 3 год після естрогенів і простагландинів у дозі 10 ОД на 100 кг маси корови внутрішньом’язово. Його можна ін'єкувати самостійно, але краще у комбінації з внутрішньовенним введенням 200 мл 40 %-ного розчину глюкози, 100 мл 10 %-ного розчину кальцію хлориду і 50 мл 5 %-ного розчину аскорбінової кислоти, а також бажано випоїти корові 500 г цукру з водою, 2–3 л молозива першого надою, розбавленого у 2–3 рази теплою водою. Ін'єкції окситоцину потрібно повторювати через кожні 2–3 год.

 

Повторні введення препаратів проводять через кожні 48 годин до повного відокремлення посліду та виділення з геніталій прозорого слизу.

 

Під час консервативного лікування 2 рази на день потрібно обмивати теплим розчином марганцевокислого калію (1:3000) звисаючу частину посліду, статеві губи, переддвер'я піхви, промежину і корінь хвоста.

 

Оперативне (мануальне) відокремлення посліду проводять за суворого дотримання правил асептики і антисептики. Подальший курс лікування спрямовують на підсилення скоротливої здатності матки (через кожні 12 годин вводять окситоцин або пітуїтрін у дозі 50 ОД через 48–72 год 0,1 % розчин карбахоліну в дозі 2 мл.

Комбінований метод лікування полягає в тому, що через 3–6 годин застосовуються консервативне лікування, а через 24 години (якщо послід не відокремився) проводять оперативне його видалення.

 

Профілактика базується на створенні оптимальних умов годівлі, утримання, догляду та експлуатації тварин у період вагітності. Звертають увагу на своєчасний запуск, попередження розвитку маститу, організацію моціону, повноцінну годівлю у сухостійному періоді, правильне ведення пологів з випоюванням плодових вод в об’ємі 3–5 л на корову, наданням можливості облизування теляти, підшкірним введенням аутомолозива у дозі 20–40 мл або ж його випоюванням у дозі 2–3 л, розбавленого у два три рази водою з додаванням кальцію хлориду 30–50 г.

Ефективними є схеми обробки корів у сухостійний період тканинними та вітамінними препаратами: завис печінки великої рогатої худоби 20 мл підшкірно або гумат натрію 0,5 % розчин 10 мл і тривіт, інтравіт або тетравіт внутрішньом’язово 15–20 мл за 60, 50 і 40 днів до отелення; внутрішньом’язове введення суміші полівітамінів з АСД-2 (на 100 мл олійного розчину одного з полівітамінних препаратів додають 20 мл АСД Ф-2 у дозі 15–20 мл за 30, 25 і 20 днів до пологів); препарати селеніту натрію з вітаміном Е у терапевтичних дозах за 30 днів до передбачуваних родів.

 

Микола Вельбівець, Олександр Бабань, Валерій Лотоцький, кандидати вет. наук, Білоцерківський НАУ